D
Ні, зовсім ні, ккд в клітин якраз на рівні сучасних бензинових двигунів)) десь 25%. В дизеля по циклу Карно навіть вищий ККД.
Але це коефіцєнт переробки палива. А паливо то робилось мільйони років, заряджалось сонечком.
Доречі це лекго перевірити. Можна людину посадити за динамо-велик і дізнатись скільки вона виробить енергії, а скільки з'їсть. Різницю помножити на довжину життя, і буде чітко видно що впринципі це страшно невигідно.
А чому?
А тому що "батарейність" людини саме у можливості організації перерозподілу доданої вартості від праці)))
Коли перерозподіл влаштований таким чином, що одні нічого цінного в "мережу" не віддають, а іншим ледве вистачає залишків на перезарядку
Але це коефіцєнт переробки палива. А паливо то робилось мільйони років, заряджалось сонечком.
Доречі це лекго перевірити. Можна людину посадити за динамо-велик і дізнатись скільки вона виробить енергії, а скільки з'їсть. Різницю помножити на довжину життя, і буде чітко видно що впринципі це страшно невигідно.
А чому?
А тому що "батарейність" людини саме у можливості організації перерозподілу доданої вартості від праці)))
Коли перерозподіл влаштований таким чином, що одні нічого цінного в "мережу" не віддають, а іншим ледве вистачає залишків на перезарядку
Я ж не просто так сказав....
Созданный протонный градиент использует для синтеза АТФ белок со сложной четвертичной структурой - протонная АТФ-синтетаза. Этот белок состоит из закрепленного во внутренней мембране митохондрии статора и вращающегося ротора. При одном обороте ротор пропускает через себя с наружной стороны мембраны на внутреннюю, в матрикс, около десятка протонов через специальный канал. За счет энергии, которая при этом расходуется, меняется конформация трех субъединиц ротора, где происходит синтез трех молекул АТФ из АДФ и фосфорной кислоты.При этом электрическая энергия протонного градиента преобразуется сначала в механическую, а затем - в энергию химических связей АТФ. КПД этого процесса приближается к 100% - больше, чем у любых созданных человеком устройств, преобразующих энергию.
Созданный протонный градиент использует для синтеза АТФ белок со сложной четвертичной структурой - протонная АТФ-синтетаза. Этот белок состоит из закрепленного во внутренней мембране митохондрии статора и вращающегося ротора. При одном обороте ротор пропускает через себя с наружной стороны мембраны на внутреннюю, в матрикс, около десятка протонов через специальный канал. За счет энергии, которая при этом расходуется, меняется конформация трех субъединиц ротора, где происходит синтез трех молекул АТФ из АДФ и фосфорной кислоты.При этом электрическая энергия протонного градиента преобразуется сначала в механическую, а затем - в энергию химических связей АТФ. КПД этого процесса приближается к 100% - больше, чем у любых созданных человеком устройств, преобразующих энергию.