Вчора побував на лівому березі. Вражений і засмучений абсурдними масштабами будівництва, що з’явилось там за останні роки. Попереду ще кілька десятків багатоповерхівок на озерах, а там скоро вже й черга “застарілого житла” на Харківському масиві.
В Києві необхідно швидко і радикально змінювати щось у плануванні. Поки в Київраді говорять про мораторій на будівництво в центрі, довкола з’являються десятки тисяч помешкань. Житло без інфраструктури створює потребу в авто, затори й погане повітря, що негативно впливає на якість життя. Ця інфраструктура навряд чи з’явиться, бо вільні від житла площі вже зайняті гіпермаркетами й ТРЦ. Навчання - вдома за екранами гаджетів, дозвілля - на парковках магазинів.
Руйнування історичної спадщини - погано, але безповоротне руйнування екосистем - ще гірше. Якщо вам байдуже до водойм і птахів, які там живуть, то подумайте про гроші. Повсюдне нове будівництво нібито підвищує ціни на вашу нерухомість, але насправді її вартість падає через втрату парків і зелених зон поряд (ще швидше вона падає через те, що у тарифі немає відрахувань на капітальні ремонти!). Потенційна рента від парку поряд з вашим домом набагато більша, ніж від смачної випічки із сусіднього супермаркету. Совські ставки, Небреж, Качине, Вирлиця - далеко не повний перелік водойм, які ще можна і треба зберегти.
Реформований податок на нерухомість є набагато кращим механізмом, аніж мораторій на нове будівництво. Першим кроком має бути зміна бази оподаткування - оподатковувати треба не площу, а вартість. Другим - ввести диференційовану ставку для кожного наступного помешкання у власності. Знижується спекулятивний попит - знижуються ціни на житло.
На початкових етапах ставку для єдиного помешкання можна ставити мінімальною, але щоб обмежити спекулятивний попит, для кожного наступного вона має стрімко зростати і знеохочувати людей скуповувати нерухомість. Рантьє байдуже на якість середовища поряд з домом і якість вашого життя, бо вони збираються відбити вартість помешкання за десяток років, а потім хай хоч валиться. Орендарі раді б виступати з вами за збереження зелених зон, але їх становище дуже непевне (їм можуть спробувати виселити в будь-який момент), вони не почуваються “вдома”, часом не включені в чати ОСББ, а головне - в них часто немає на це часу, бо треба хаслити, щоб виплачувати оренду.