Його долоні спітнілі, коліна слабкі, руки важкі.
На його светрі блювотиння від маминих спагетті.
Він знервований, але ззовні він виглядає спокійним і готовим кидати бомби.
Та він забув те, що записав, натовп надто гучно кричить,
Він відкриває рот, але слова не хочуть виходити.
Він задихається, чи що?
Всі жартують з нього,
Час закінчується, час вичерпано, все - БАХ!
Миттєве повернення до реальності.
Ох - ця сила тяжіння.
Ох - тут Кролик, він задихнувся,
Він тикий божевільний, але він не хоче здаватись так легко, ні,
Він не хоче так!
Він знає, що його знову прив'язують канати,
Хоча не важливо, він придурок.
Він знає це, однак, він зломаний,
Він такий сумний, бо знає що коли він повернеться
До ''будинку на колесах'', знову буде важко працювати,
Йо, над цим реп-лайном.
Йому краще скористатись цим моментом і надіятись, що він не обійде його.
Ти краще -
Поринь собою в музику, в цей момент,
Оволодій ним, ти краще ніколи не відпускай його (вперед!)
Ти маєш лише одну спробу, не втрачай свій шанс, щоб дістатись до мрії.
Така можливість надається лише раз в житті.
Сука