Про шкільну форму та здоровий глузд
Доброго дня!
Мене звуть Олена Михайлівна, і я — пенсіонерка, у минулому — лікар-педіатр із величезним досвідом роботи у сільській місцевості.
Хочу звернутися до всіх вас саме листом, бо офіційні звернення приймаються тільки від батьків дітей, але батьки бояться вступати у конфронтацію зі школами, як і з лікарнями, тож, діти, як і завжди, у заручниках дорослих ігор.
У меня п’ятеро онуків, які навчаються у державних закладах освіти міста Харкова. І мені, як педіатру, є, що сказати державі з приводу шкільних вентиляцій, ведення частини усних уроків у період пандемії та під час доброї погоди не на вулиці, кількості учнів в класах, яка кругом перевищує норми, але влада закриває на це очі. Про те, що в 21 сторіччі, навіть без пандемії, класи, навіть за рахунок добровільних пожертв батьків, можна було би обладнати камерами, і діти, що хворіють, не випадали б із освітнього процесу — тобто батьки спокійніше залишали б дітей із ознаками інфекційних хвороб чи через звичайний головний біль вдома. Але шкільні керманичі блокують навіть такі ініціативи батьків та кажуть, що нема такого Закону\дозволу\Наказу.
Але це все вже казали інші. Частину казав лікар Євген Комаровський. Розтлумачив, розжував, поклав до рота. Можу тільки підтримати його прагнення покращити життя дітей по всій країні. Подивіться його виступи: там все доступно та цікаво. Замість витрат на побілку бордюрів біля шкіл чи черговмх накопичувачів пилу у вигляді штор навіть у класах, де постійно тінь, вмовте директорів витратитися на зволожувачі, безконтакні мильниці та крани. рекуператори.
Тож я хочу торкнутися іншої теми, яка дуже ретельно прописана на сторінці освітнього омбудсмена.
https://eo.gov.ua/prymus-do-nosinnia-obov-iazkovoi-shkilnoi-formy-porushuie-prava-uchniv/?fbclid=iwar1r6vgu8dyez0bem6sfpzs-jxnx5f-vrkobtoivznu1zmbbuwkfrfpma6uВ усіх державних школах, до яких ходять мої онуки, Статутами або іншими документами на кшталт рішення батьківської “кишенькової” ради визначений дрес-код, у якому учні мають з’являтися на уроки. І це мене не дуже турбувало, доки восени минулого року у вересні не настала дуже тепла погода. І виявилося, що для носіння шортів хлопцям потрібно чекати на дозвіл від класної керівниці, а останній, у свою чергу, — на усну вказівку про такий вигляд від директора на педагогічній раді. І ми такого розпорядження дочекалися. За день до того, як жара спала. Я думала, що навесні такий наказ дадуть автоматично, як тільки хоч трішки вийде сонце.
Наказу не було. На щастя травень був прохолодним. Але у червні сталося ще гірше — один з онуків нещодавно вступив до Ліцею, де форма є не просто визначеною, але складається з костюму-трійки, краватки, 10 емблем для одежі, але й існують конкретні виробники, в яких її треба придбати.
Тобто розмова вже не просто про гідність та здоровий глузд. Тема заглибилась до ознак корупції.
І у мене питання до всіх, від кого залежить доля дітей: скажіть, невже так складно, коли стикнувся на просторах країни із учительським булінгом з приводу зовнішнього вигляду у школі однієї дитини, проекстраполювати це на всю країну та провести так звані корективні та превентивні дії? На що саме ви чекаєте? Що мами з підвищеним рівнем занепокоєності, які хвилюються про те, щоб яєчки хлопчиків не запарилися у підгузках, почали бунти під школами, бо при +40С, сидячи 7 уроків у класі у напівшерстяних штанях, куплених на цілий рік, хлопці й дійсно .... страждають від пекла? Такого не станеться. Бо про підгузки вони міряються рівнями дурості анонімно, а тут, сказати правду, відстояти права дитини під реальним іменем всі бояться. Хтось потрапив до школи через хабар. Інший — радіє, що потрапив до гарної школи чесно, але вкрай боїться вилетіти через суперечки з дирецією. Програють в результаті діти. Ті, що у 6 років у краватках та піджаках сидять по 5-7 годин більшою частиною часу без рухів. Через трусість дорослих. Моїх дітей у тому числі. Тож звертаюсь до вас, любі дорослі!