Несколько слов о противоправных действиях и решениях Зеленского и позиции Верховного Суда Украины.
Противоправная практика выдачи указов про отмену указов о назначении – дело для Зеленского не новое.
Напомню вам один эпизод из этой практики.
4 мая 2019 года Президент Порошенко выдал указ № 187/2019 о назначении В.Горковенко членом Национального Совета по вопросам телевидения и радиовещания.
25 мая 2019 года Президент Зеленский выдал указ № 323/2019 про отмену, дословно про «скасування Указу Президента України від 4 травня 2019 року № 187», которым и был назначен В.Горковенко.
Улавливаете суть?
Всё точно также, как и в случае с судьями Конституционного Суда: отмена указа о назначении лица.
В Верховном Суде Горковенко просил признать указ Зеленского противоправным и отменить его,
так как указы про увольнение и назначение являются актами индивидуального действия,
отмена которых после их фактического исполнения никаким/и законодательным/и актом/ами не предусмотрена.
Рассмотрев позиции сторон, Верховный Суд 19 декабря 2019 року принял решение в пользу Горковенко и постановил:
«Визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 24 травня 2019 року №323/2019 «Про скасування Указу Президента України від 04 травня 2019 року №187 «Про призначення членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення». (дело № П/9901/286/19)
При этом, Верховный Суд исходил из того, что
*.*.*.*.*.*.*.*.*.*
… «діючи в межах повноважень, визначених Конституцією України, Президент України реалізує надані йому повноваження щодо формування складу Національної ради шляхом видання Указів про призначення та звільнення її членів. Іншого способу реалізації конституційних повноважень, пов*язаних з формуванням Національної ради як конституційного, колегіального органу, В Т.Ч. ШЛЯХОМ СКАСУВАННЯ АКТІВ З КАДРОВИХ ПИТАНЬ, ОСНОВНИМ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО.»
… «реалізація повноважень, які випливають із статусу Президента України як гаранта додержання Конституції та законів України, так само повинна здійснюватись на підставі та в межах Конституції та законів України. В протилежному випадку мети забезпечення режиму законності досягнуто не буде.»
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 23.06.1997 №2-зп, розмежовуючи правові акти на нормативні і ненормативні, охарактеризував останні як такі, які за своєю природою, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання…».
Зазначене рішення Конституційного Суду України, як вірно зазначає представник відповідача, хоч і ухвалене стосовно актів органів місцевого самоврядування, однак містить загальні підходи щодо можливості скасування актів ненормативного характеру, які можуть бути застосовані під час вирішення спорів у подібних правовідносинах щодо актів індивідуальної дії.
Крім того, питання наявності у Президента України повноважень скасовувати Укази щодо кадрових призначень уже виникали і в судовій практиці судів загальної юрисдикції.
Так, у справі №5/573 (2а-13995/08) про скасування Указу Президента України від 3 квітня 2008 року №297/2008 "Про скасування Указу Президента України від 25 березня 2004 року №368" суди дійшли наступних висновків (постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2009р., постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2009р., ухвала Вищого адміністративного суду України від 27.01.2010р., постанова Верховного Суду України від 15.06.2010р.):